Кримінальні справи

Захисником у кримінальному процесі є адвокат[1], який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію)[2].

Захисник користується процесуальними правами особи, яку він захищає, крім окремо встановлених випадків.

Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п’яти захисників одного обвинуваченого.

Захисник має право брати участь у проведенні допиту, та/або інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, до́ першого допитупідозрюваного мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчогопрокурорасуду, а після першого допиту — такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості. Такі зустрічі можуть відбуватися під візуальним контролем уповноваженої службової особи, але в умовах, що виключають можливість прослуховування чи підслуховування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх службові особи зобов’язані виконувати законні вимоги захисника.

Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

  1. свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю;
  2. ордеромдоговором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його[3].

Кримінальним процесуальним кодексом України також встановлюються права та обов’язки захисника, правила його залучення до процесу, випадки, коли його участь є обов’язковою, гарантії його діяльності тощо.