Цивільна справа — правовий спір, що виник із цивільних або прирівняних до них житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, і підлягає вирішенню в установленому порядку.
Стосовно процесуального права, цивільною справою називають будь-яку справу, що розглядається в судах загальної юрисдикції в порядку, передбаченому цивільно-процесуальним законодавством[1].
В діловодстві суду цивільною справою називають упорядковану сукупність матеріалів (докази, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали), що мають значення для конкретного судового провадження.
Особливістю цивільних справ є наявність у складі їх учасників хоча б одного приватного елемента (громадянин, юридична особа приватного права тощо). Вони порушуються тільки за ініціативою зацікавленої сторони (а не держави, яка виступає лише арбітром у спорі).
Сторонами цивільної справи є позивач (активна сторона) і відповідач (пасивна сторона). На стороні позивача та відповідача можуть виступати один або декілька самостійних суб’єктів права.
